Лялька мотанка/вузликова лялька - здавен була оберегом в українській родині. Кожна матір робила для своєї дитини ляльку, щоб та гралась.
Лялька буває різної форми – великою й маленькою. Обличчя як такого у ляльки немає, воно досить символічне. Вважається, що лялька-мотанка повинна бути безлика, а та, яка служить берегинею – ще й з хрестом замість обличчя. Не можна малювати обличчя ляльці, вона не повинна ні на кого бути подібна, щоб не завдати шкоду.
Її робили для того, щоб пішов або, навпаки, припинився дощ. Або для того, щоб забрати хворобу від людини. Залежно від події робили різні ляльки.
Існувало повір’я, що якщо діти дуже часто і довго бавляться лялькою-мотанкою, то сім’я скоро чекатиме на поповнення. Якщо ж їх робили діти, вони часто робили собі товариша і порадницю.
Лялька повинна бути одягнена у світлу вишиту сорочечку, під’юпник (або нижня спідничка т.з. галька) і запаску – підібрано все в традиціях Подільського краю. Всі елементи одягу є оберегами: спідниця символізує землю, сорочка позначає три часи – минулий, теперішній і майбутній; обов’язковими атрибутами є вишиванка та намисто, які уособлюють достаток. Також повинен бути головний убір – очіпок, стрічка чи хустка – що символізує зв’язок з небом. Символічним є те, що лялька-мотанка не шиється, а робиться лише за допомогою ниток, стрічок, шляхом намотування.
Раніше кожна дівчинка повинна була вміти робити цей оберіг, тому дівчата до цього ставились так само відповідально, як і до вишивання шлюбного рушника. Лялька, як дитяча іграшка і оберіг родини й Роду, як могутній магічний талісман та символ зв’язку між поколіннями, знана в багатьох традиційних культурах земної кулі – від Аляски до Австралії, від Африки до України.
Головне призначення ляльки – берегти душу свого власника від зла й нечистих помислів
Існує думка, що українська народна лялька з’явилася внаслідок побутових змін, матеріалів і способів виготовлення культових жіночих зображень.
Після прийняття християнства язичницька міфологія тривалий час залишалася актуальною, оскільки була пов’язана з природою ( Масляна, Купала). Це вплинуло на ляльку-іграшку, змінило її сюжетний зміст. Матеріалом слугували солома, трава, тканина, гілка дерев, глина, дерево, очерет тощо.
Серед цього розмаїття сучасних ляльок народні ляльки з тканини є особливим видом. Образ молодої дівчини, «заквітчаної дівчини», «княгині і дружки» в окремих селах Полтавщини, Черкащини та Київщини символізує родючість і життя. Тоді як в інших селах цих областей триває образ ляльки-матері.
Превалювання жіночих зображень над чоловічими пояснюється тим, що з жіночим образом з давніх часів асоціювалися уявлення про богиню родючості, берегиню домашнього вогнища та захисницю.
Ляльки Середньої Наддніпрянщини своєрідні за способом виготовлення, складні за декоративною палітрою. Таку ляльку виготовляли способом зв’язування і накручування вузлів без голки та ножиці. Тому вона і називається «вузликова лялька». Також виділяють такі стародавні лялечки - як "мотанка"! Візуально остання схожа на "вузликову ляльку" та вони суттєво разняться за способом створення! Мотанку створюють шляхом намотування шматочків тканини, через це і така споріднена назва з словом мотати))! Хрест на обличчі-символ райдуги, тому він робиться з яскравих ниток. Обличчя-солярний знак сонця. Всі вертикальні лінії-це чоловічий початок, усі горизонтальні лінії-жіночий.
Тож ляльки Середньої Наддніпрянщини мають найбільш обрядовий вигляд. Вони декоративні, яскраві, старчаті мають язичеський трохи таємничий вигляд.
Оскільки народні ляльки з тканини були невід’ємною частиною селянського побутового середовища, пов’язаного з хліборобською працею та домашнім вогнищем, тому вони і в прадавні часи, і сьогодні є символом родючості, материнства та своєрідним оберегом.
Ляльки виготовлялися або нашвидкоруч, щоб заспокоїти забавити дитину, або старанно як подарунок на свято, весілля, чи на День Народження.
Майстерно зроблена, пишно вдягнена лялька є цінним предметом домашнього майна, водночас виступаючи посередницею між старшим і молодшим поколіннями, запорукою добробуту, щасливого родинного життя, та захисту від злих сил.
